День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

"14 - грудня День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС"

14 грудня ми відзначаємо сумну дату в новітній українській історії - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

26 квітня 1986 року на ЧАЕС сталася найбільша в історії атомної енергії аварія, яка від внутрішніх детонацій знищила 4-ий блок АЕС, і радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію поширилися на північну частину України, Білорусію, Прибалтику, Польщу, Швецію, Фінляндію й інші країни. Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви. Чорнобиль став символом атомної небезпеки у світовому масштабі.

Ще й досі ми не можемо сповна оцінити і осмислити наслідки фатального вибуху.

Для України Чорнобиль порівнювальний з наслідками війни. Крім людських життів і матеріальних збитків, що притаманне для втрат війни, Україна втратила величезну територію, яка дорівнює цілій європейській державі - скажімо, такій, як Данія чи Голландія. Хіба можна заплющити очі на те, що за 14 років (з 1987-го по 2000-й) померло близько 500 тисяч «чорнобильців», з кожним роком кількість жертв невпинно зростає. Адже пішло з життя ціле велике місто! І середній вік тих, хто помер, - 45-50 років!

З 2000 року смертність «ліквідаторів» зросла порівняно з першим роком після аварії у 12 разів! А захворюваність дітей, а їхні вроджені патології, а проблеми молодих жінок, які позбавлені можливості виносити здорову дитину!.. Рак молочної залози впевнено лідирує у списку онкологічних захворювань в Україні: 53 випадки на 100 тисяч населення. Але лякає не це, а те, що від раку в нас щороку помирають 8-9 тисяч жінок. І що найважливіше - помирають зовсім не старі представниці прекрасної статі!

Зведення бетонного могильника почалося одразу після аварії і тривало трохи /Files/images/день вшанування учасників аес2.jpg більше півроку. Учасникам тих трагічних подій удалося зробити неможливе - в рекордні терміни закрити зруйнований четвертий блок бетонним коконом і зупинити подальше розповзання радіоактивного зараження. Щодня на будівництві працювали до 11 тисяч робітників, інженерів, військовослужбовців... За добу заливали до шести тисяч кубометрів бетону - темпи небачені. Бетонно-металева громада «Укриття» - унікальніше інженерно-технічне спорудження з розмірами по довжині, висоті і ширині 160x200x70 метрів. У розробці його проекту взяли участь більш 30 науково-дослідних інститутів, які запропонували близько 20 конструктивних рішень. Було покладено 450 тисяч кубометрів бетону, прийнято близько 1 млн. 200 тисяч кубометрів щебеню і піску, змонтовано близько 7000 тонн металоконструкцій. Та яких! За допомогою унікальних кранів «Демаг» здійснювався монтаж укрупнених блоків металоконструкцій вагою 160 - 180 тонн. І це на 63-метровій висоті! Завершення будівництва об’єкту «Укриття» стало найважливішим і переломним етапом у битві за життя мільйонів людей на планеті. Цей день в нашій державі названий Днем вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він установлений із метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків катастрофи. Завершення будівництва саркофагу в листопаді 1986 увінчало перший етап відновлення ЧАЕС, після чого знов запустили 1-й та 2-й реактори. Ціле покоління вже виросло з тієї пори. Сьогодні ми зі страхом згадуємо ті дні, що стали символом трагедії, мужності і самовідданості.

/Files/images/день вшанув аес03340278.jpg Об'єкт «Укриття» повинен гарантувати безпеку зруйнованого енергоблоку упродовж щонайменше 100 років. І що найважливіше - має бути створено умови для демонтажу будівельних конструкцій та вилучення радіоактивних відходів з-під укриття. Необхідно докласти всіх зусиль, щоб перетворити саму станцію на екологічно безпечний об'єкт. Слід усвідомити, що подальше зволікання зі спільними ефективними діями у цій сфері може коштувати всьому континенту надто дорого.

Нині, ми низько схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді у ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті. Схиляємо як перед тими, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі, так і перед тими, хто засвідчував на своїх обличчях і транспарантах радість, кидаючись назустріч смерті. Бо всі вони, і ті, і ті, справді виконали свій обов'язок, а не завдання уряду. Свій найвищий синівський обов'язок перед рідною землею і перед рідним народом - зупинили розповсюдження катастрофи, унеможливили її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України, інших народів - сусідніх і не сусідніх. Ми всі, які живуть нині, їм безмежно вдячні.

Низький уклін усім тим, хто ліквідовував наслідки аварії на Чорнобильській атомній станції та будував об'єкт „Укриття"!

Кiлькiсть переглядiв: 161

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.